Віртуальна реальність (virtual reality, VR) дає можливість руху в цілком уявному просторі, штучному середовищі, яке існує у вигляді зображень, але не в реальному житті. Ще не так давно VR була відома переважно як сюжетний прийом або механізм у науково-фантастичних фільмах, як-от «Матриця» або «Першому гравцю приготуватися», але тепер це все більш використовувана технологія реального світу із застосуванням від ігор і розваг до медицини й воєнної індустрії.
Бажання створити віртуальну реальність і потрапити туди з’явилося раніше, ніж франшиза з Кіану Рівзом. Сама ідея виникла, імовірно, принаймні тоді, коли було винайдено фотографію, хоча термін «віртуальна реальність» було вигадано значно пізніше. Незабаром після винайдення фотоапарата за допомогою стереоскопів уже створювали ілюзію трьох вимірів, використовуючи лише два нерухомі зображення. Ще однією значною подією в історії розвитку віртуальної реальності стала Сенсорама, винахід 1962 року, автором якого є Мортон Хейліг (Morton Heilig). Суть винаходу полягає в тому, що зображення, яке проеціюється з усіх боків, у ключові моменти доповнюється штучним дмуханням вітру та пусканням відповідних запахів, завдяки чому забезпечується більша реалістичність вражень (спершу процес імітував їзду велосипедом вулицями Брукліна в Нью-Йорку).
У наші дні процес занурення у віртуальну реальність стає дедалі хитромудрішим. Інженери та програмісти створюють реалістичні послідовності реагування, що активуються кожним фізичним рухом учасників мандрівок крізь уявні світи, у які можна потрапити, не виходячи з власної вітальні. VR – це вже не нове явище, а інноваційний інструмент, що всіляко застосовується в різних професійних сферах.