Паралактичне відображення 101.
Що таке паралактичне відображення?
Паралактична мапа – це тип текстури, яка відображає глибину або висоту деталей поверхні подібно до топографічної мапи.
Наприклад, якщо дивитися на 3D-графіку цегляної стіни, вона виглядає пласкою без спеціальних ефектів. Але паралактичне відображення робить цегляну стіну більш реалістичною, додаючи до плоского зображення заглиблені лінії швів між цеглинами. Ця технологія «обманює» око завдяки маніпулюванню текстурами для надання тривимірного вигляду у 2D-просторі.
Вона застосовується в багатьох галузях, зокрема:
- Відеоігри
- Фільми та анімація
- Віртуальна й доповнена реальність
- Вебдизайн
Основні відомості про сприйняття глибини.
Очі та мозок людини працюють разом під час оброблення візуальної інформації та сприйняття глибини. Мозок визначає глибину за допомогою бінокулярних сигналів, які забезпечують можливість для порівняння зображень кожного ока для створення цілісної картинки. Це допомагає зрозуміти глибину.
Але людина також може оцінити глибину лише одним оком завдяки монокулярним сигналам. Перспектива, тінь, відносний розмір і градієнти текстури забезпечують для мозку важливу інформацію про глибину.
Паралактичне відображення працює завдяки особливостям сприйняття глибини людським мозком. Під час руху ближче розташовані обʼєкти зміщуються більше, ніж віддалені. У паралактичному відображенні цей принцип використовується, щоб змусити текстури обʼєктів змінюватися відповідно до кута огляду. Так імітується глибина, яку очікує побачити мозок.
Наприклад, коли їдеш у машині, здається, що близько розміщені дерева пролітають повз швидко, а от далекі гори рухаються повільно. Така різниця в русі дає відчуття глибини. Паралактичним відображенням імітується цей принцип, і деталі, що розміщені ближче, рухаються трохи швидше. Так створюється ілюзія глибини на пласкій поверхні.